Зміст
Питання про те, як з’єднувати алюмінієві дроти з мідними, часто виникає під час ремонту електропроводки в старих будинках, де ще збереглися алюмінієві лінії, а нові ділянки прокладаються міддю. Прямий контакт цих двох металів категорично заборонений правилами електромонтажу (ПУЕ). Мідь і алюміній утворюють гальванічну пару: під час проходження струму між ними розпочинається хімічна реакція електролізу, що призводить до швидкого окислення контактів, перегріву, іскріння і, як наслідок, до загоряння. Щоб уникнути аварії, необхідно використовувати спеціальні перехідні елементи, що унеможливлюють пряме зіткнення жил.
Існує кілька перевірених способів виконати такий перехід безпечно і надійно. Вибір конкретного методу залежить від навантаження на лінію, вільного місця в розподільчій коробці та перетину провідників.
Використання пружинних клем (Wago)
Найсучаснішим, найшвидшим і найпопулярнішим способом з’єднання в побутових умовах є використання самозатискних пружинних клем, відомих під брендом Wago (і їхніх якісних аналогів). Ці пристрої дають змогу надійно зафіксувати жилу без використання спеціального інструменту, а головне – запобігають прямому контакту металів, оскільки з’єднання відбувається через струмопровідну пластину всередині корпусу.
Для роботи з алюмінієм існують спеціальні серії клемників, які мають свої конструктивні особливості та наповнення.
- Серія з пастою (зазвичай сірого або чорного кольору). Усередині таких клем (наприклад, серії 2273) вже на заводі закладена спеціальна кварце-вазелінова паста. Вона знімає оксидну плівку з алюмінію і захищає місце контакту від подальшого окислення.
- Універсальні важільні клеми (прозорі, серія 221). Вони підходять для багаторазового використання. Якщо в них вставляється алюмінієвий дріт, рекомендується попередньо нанести струмопровідну пасту на зачищену жилу самостійно.
- Ізоляція з’єднання. Корпус клеми виконаний з діелектричного матеріалу, тому додаткова ізоляція стрічкою або термоусадкою не потрібна.
Використання пружинних затискачів ідеально підходить для ланцюгів освітлення і розеткових груп із середнім навантаженням. Це компактне рішення, яке легко поміщається в стандартний підрозетник або розподільну коробку.
Болтове з’єднання
Якщо потрібно з’єднати потужні силові кабелі або потрібне максимально надійне рішення «на століття», застосовують класичне болтове з’єднання. Цей метод вважається одним із найдовговічніших і найстійкіших до великих струмів, хоча й виходить досить громіздким. Суть методу полягає в тому, що мідь і алюміній розділяються сталевою шайбою, яка не вступає в конфлікт з жодним із матеріалів.
Для створення такого вузла знадобляться болт, гайка і три шайби (бажано посилені), а процес складання має такий вигляд.
- На болт надягається перша шайба, потім накручується кільце, сформоване з мідного дроту.
- Зверху надягається друга (проміжна) сталева шайба – це ключовий елемент, що розділяє метали.
- Потім накладається кільце з алюмінієвого дроту.
- Конструкція закривається третьою шайбою і туго затягується гайкою.
У результаті виходить монолітне з’єднання з відмінною провідністю. Однак через великі габарити такий «бутерброд» складно заховати в маленькій коробці, і його обов’язково потрібно ретельно ізолювати великою кількістю ізоляційної стрічки.
Гвинтові клемні колодки (ЗВІ)
Поліетиленові або карболітові клемні колодки з гвинтовим затискачем – це дешевий і доступний варіант. Усередині пластикового корпусу знаходиться латунна трубка з двома гвинтами. Дроти вставляються з різних боків і притискаються гвинтами, при цьому контакт відбувається через латунну втулку, а не безпосередньо між жилами.
Незважаючи на простоту, цей метод має нюанс, пов’язаний з фізичними властивостями алюмінію, який є «текучим» металом.
- Необхідність обслуговування. Під тиском гвинта алюміній з часом деформується і «витікає» з-під контакту, через що з’єднання слабшає. Такі клемники потрібно підтягувати раз на рік-півтора.
- Ризик передавлювання. Під час монтажу важливо не перестаратися із затягуванням гвинта, оскільки м’яку алюмінієву жилу легко переламати, що зменшить її переріз і спричинить нагрівання.
- Обмеження за струмом. Дешеві поліетиленові колодки не розраховані на високі навантаження і можуть розплавитися при підключенні потужних обігрівачів.
Цей спосіб прийнятний для підключення люстр або тимчасових з’єднань, але для силових ліній, схованих у стінах, краще вибрати більш надійні методи (болт або Wago з пастою).
Відгалужувальні стиски («Горіхи»)
Для з’єднання товстих ввідних кабелів або створення відгалуження від магістральної лінії без її розриву використовують стиски, які електрики називають «горіхами». Вони являють собою карболітовий корпус, усередині якого розміщені три сталеві пластини, що стягуються чотирма болтами.
Конструкція стискача забезпечує якісний контакт без прямого дотику міді та алюмінію.
- Принцип дії. Дроти закладаються в пази між пластинами: середня пластина розділяє мідну та алюмінієву жили, запобігаючи електрохімічній корозії.
- Надійність. Це дуже міцне з’єднання, що витримує великі струмові навантаження і не потребує частого обслуговування.
- Габарити. «Горіхи» мають значні розміри, тому їх використовують переважно в поверхових щитах, на вулиці або у великих промислових коробках.
Для квартирної проводки цей метод застосовується рідко через розміри, але для введення електрики в приватний будинок або підключення гаража він підходить ідеально.
FAQ: Поширені запитання
Чи можна просто скрутити мідь і алюміній, якщо добре заізолювати? Ні, категорично не можна. Ізоляція захищає від зовнішніх впливів, але не зупиняє хімічний процес всередині скрутки. Окислення почнеться неминуче, опір зросте, і місце контакту почне грітися аж до оплавлення ізоляції і пожежі.
Чи потрібно лудити мідний дріт перед з’єднанням? Якщо ви покриєте мідний дріт припоєм (залудите), то гальванічної пари з алюмінієм не виникне, оскільки контакт буде йти через олово-свинцевий шар. Таку жилу теоретично можна притиснути до алюмінію (наприклад, під один гвинт), але надійніше все ж використати клемник або болт із шайбою.
Чому алюміній називають «текучим» металом? Алюміній має високу пластичність. Перебуваючи під постійним механічним тиском (наприклад, під гвинтом клемної колодки), він поступово змінює форму, сплющується. Через це контакт з часом слабшає, і його необхідно періодично підтягувати.
