Зміст
Найнижчий рівень води в річці – це природний і, як правило, сезонний період, який у гідрології має спеціальну назву. Розуміння причин і типів цього явища важливе як для господарської діяльності, так і для оцінки стану річкової екосистеми.
Що таке межень та її основні характеристики
Період, коли в річці спостерігається найнижчий рівень води, називається межень. Це фаза водного режиму річки, що характеризується тривалим маловоддям і низьким стоком. Важливо не плутати межень із короткочасними спадами води. Головна особливість межені – її стійкість і тривалість.
У цей період річка практично повністю припиняє отримувати поверхневе живлення (дощове або тале) та існує в основному за рахунок ґрунтових вод. Межень є повною протилежністю таким явищам, як водопілля (високий і тривалий підйом води через танення снігу) та паводок (швидкий і короткочасний підйом води через сильні дощі).
Основні причини низького рівня води
Рівень води в річці падає з об’єктивних причин, пов’язаних насамперед із різким зменшенням припливу води в її русло. Цей дефіцит живлення формується під впливом кількох ключових чинників.
Основними чинниками, що провокують настання межені, є кліматичні умови, характерні для певного сезону.
- Зменшення або припинення опадів. У літній період тривала посушлива погода призводить до того, що дощове живлення річки зводиться до мінімуму.
- Високе випаровування. Спекотна погода влітку сприяє інтенсивному випаровуванню води не тільки з поверхні самої річки, а й з усієї площі її водозбірного басейну.
- Припинення поверхневого стоку взимку. У зимовий період негативні температури призводять до замерзання ґрунту і встановлення льодоставу. Опади, що випадають, накопичуються у вигляді снігового покриву і не потрапляють у річку.
- Виснаження запасів вологи в ґрунті. Після весняної повені запаси води в ґрунті і верхніх шарах ґрунту поступово витрачаються і вичерпуються, що знижує приплив у річку.
Зрештою, всі ці чинники призводять до того, що єдиним стабільним джерелом живлення річки залишаються підземні (ґрунтові) води, дебіт яких не здатний підтримувати високий рівень.
Види межені: літня та зимова
Залежно від сезону, в який спостерігається маловоддя, межень підрозділяють на два основні типи. Їхні причини та характеристики мають суттєві відмінності.
Літня межень
Літня (або літньо-осіння) межень настає в теплу пору року. Вона спричинена переважно спекотною, сухою погодою (посухою) і пов’язаним із нею високим випаровуванням. У цей період ґрунтове живлення річки мінімальне, оскільки рівень підземних вод також знижується. Літня межень часто буває нестійкою і може перериватися дощовими паводками.
Зимова межень
Зимова межень є найглибшою і найстійкішою фазою низького рівня води для більшості річок помірного і холодного клімату. Вона починається зі встановленням льодоставу. У цей час річка повністю позбавляється поверхневого живлення, оскільки всі опади випадають у вигляді снігу, а танення відсутнє. Річка живиться виключно ґрунтовими водами, що й зумовлює найнижчий і найстабільніший рівень води в році.
Наслідки маловоддя для річки та людини
Тривалий низький рівень води в річці серйозно впливає як на природне середовище, так і на економіку. Найочевидніший наслідок – проблеми із судноплавством. Багато ділянок річок стають непрохідними для вантажних і пасажирських суден, що порушує транспортні зв’язки.
Крім того, маловоддя негативно позначається на екосистемі річки. Знижується швидкість течії, вода гірше насичується киснем. Влітку це може призводити до «цвітіння» води і загибелі риби, а взимку, в період глибокої межені, під товстим льодом можуть виникати заморні явища (масова загибель риби від задухи). Також зниження рівня води ускладнює роботу водозаборів, що забезпечують водою міста і підприємства, і може знижувати вироблення електроенергії на ГЕС.
